пятница, 26 августа 2016 г.

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
      від 17.08.2016р. № 1/9-437

Захист Вітчизни
Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків.
Дивіться на неї, як на землю своїх дітей.
І тоді прийдуть зміни…
Святослав Вакарчук
У Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу, тому незважаючи на те, чи будуть учні проходити військову службу у Військовій організації держави чи ні, до захисту своєї Вітчизни вони повинні бути готовими завжди.
Проблема національної безпеки є однією з ключових у розвитку будь-якого суспільства. Суспільна система, що нездатна забезпечити власну національну безпеку, завжди перебуває на межі ризику свого припинення.
Метою предмета «Захист Вітчизни» є не тільки необхідність теоретичної, практичної, фізичної і психологічної підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни і проходження військової служби у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях України, а й створення умов для формування та удосконалення життєво необхідних знань, умінь і навичок, високої патріотичної свідомості.
Мета предмета досягається глибоким та осмисленим вивченням матеріалу за кількома напрямками, які розподілені на  розділи, кожний з яких має свої завдання.
Відповідно до мети сформовано завдання предмета:
- підготовка молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
- підготовка молоді до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі. 
Навчальний предмет «Захист Вітчизни» є обов'язковим і включається до інваріантної частини навчального плану та викладається протягом трьох періодів – у 10-11 класах та під час навчально-польових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, зі змінами, що внесені наказом Міністерства освіти і науки від 29.05.2014 № 657, на вивчення предмета у 2016/2017 навчальному році передбачено:
-                     у класах з військово-спортивним профільним навчанням – 2 год. на тиждень; 
-                     у класах всіх інших напрямів – 1,5 год. на тиждень.
Кількість годин може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану.
Зміст програмового матеріалу, у залежності від матеріальної бази, регіональних особливостей тощо і може бути змінений на 20 відсотків. Послідовність вивчення тем учитель предмета «Захист Вітчизни» коригує самостійно (в межах року навчання).
У 2015/2016 навчальному році в рамках всеукраїнського конкурсу  «Вчитель року – 2016» вперше відбулося педагогічне змагання серед учителів навчального предмета «Захист Вітчизни». Здобутий багатющий досвід, що потребує поширення.
Ознайомитися з матеріалами учасників  можна за посиланням: http://mon.gov.ua/teacher2016/uchasniki-teaher-2016/zahust/ .     
Майстер-класи учасників ІІІ туру - https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6aGcutEu2NDEomutg9sKW-n
Уроки учасників ІІІ туру - https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6bGlCcmV_y5bj01vQgDjG3f
Детальніше про перебіг Конкурсу  можна ознайомитись за посиланням: http://vippo.org.ua/index.php?pagename=teacher-year.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  загальнодержавний методично-інформаційний журнал «Оборонний вісник» та ін.
Зокрема у щомісячному виданні Центру військової політики та політики безпеки (ЦВППБ) журналі «Оборонний вісник» міститься широкий спектр інформації військової сфери, яка може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під час підготовки та проведення уроків з предмета «Захист Вітчизни».
Особливістю видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектора безпеки і оборони України та за військові структури (формування) провідних країн світу.
Допоміжним матеріалом для вчителів буде тематичний розділ з вичерпною, підготовленою профільними фахівцями інформацією, в обсягах та змістом навчального матеріалу та періодичністю відповідно до річного тематичного плану.  Розділ журналу “Мій погляд”, Internet- сторінка сайту ЦВППБ (www.defpol.org.ua) та електронна адреса (е-mail: info@defpol.org.ua) відкрита для налагодження зворотного зв’язку з аудиторією читачів, обговорення з ними проблемних питань та висвітлення досвіду з питань організації військово-патріотичного виховання, а також для надання відповідей, що виникатимуть під час підготовки до проведення та викладання предмета «Захист Вітчизни».
На основі визначених головної мети і завдань та відповідно Державного стандарту предмет вивчається за трьома змістовими лініями:
-                основи військової справи та військово-патріотичне виховання;
-                основи попередження і захисту у надзвичайних ситуаціях;
-                основи медичних знань, надання домедичної допомоги.
Вивчення предмета «Захист Вітчизни» проводиться окремо для юнаків та дівчат (відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002  № 1/9-444). Поділ класу на групи здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). Навчальний предмет при цьому в обох випадках носить назву «Захист Вітчизни» (з уточненням «Основи медичних знань» для дівчат).
Разом з тим, дівчата, за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу, можуть навчатися за програмою для юна­ків (тематичний план №1). Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, можуть вивчати предмет за програмою для дівчат (тематичний план №1) «Основи медичних знань».
Предмет «Захист Вітчизни» викладається протягом трьох періодів – у 10 і 11 класах під час навчального року та під час навчально-польових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). Навчально-польові заняття (збори) можна проводити поетапно (по мірі вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру та навчального року, за рахунок літньої практики (10 клас).
Програма для проведення навчально-польових зборів не залежить від потижневого навантаження і розрахована на 18 навчальних годин.
Юнаки вивчають такі розділи: Збройні Сили України на захисті Вітчизни; міжнародне гуманітарне право; тактична підготовка; вогнева підготовка; статути Збройних Сил України; стройова підготовка; військова топографія; прикладна фізична підготовка; військово-медична підготовка; основи цивільного захисту.
Дівчата – основи цивільного захисту; міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; основи медичних знань і допомоги; домедична допомога у надзвичайних ситуаціях; допомога хворим та догляд за хворими. 
Основи цивільного захисту, як розділ програми,  для групи юнаків і для групи дівчат є спільним.
Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» також передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах.
Розділ програми «Військова топографія» має навчити розуміти, читати і знати топографічну карту. Учитель має пояснити учням значення відповідних знань під час проходження військової служби та під час воєнних дій. Необхідно роз’яснити учням важливу роль і значення топографічних карт у проведенні військових операцій (зокрема на прикладі АТО) та вказати на виняткову її важливість при переміщенні по території військових з’єднань на рівні роти, полку, батальйону.
При поясненні розрахунку азимуту необхідно пояснити учням, що відповідні знання є необхідною умовою для виконання бойових завдань артилерійськими розрахунками та при переміщенні, відповідно до наказів військового керівництва.
Необхідно пояснити учням, що вміння визначити місцевий час та його розрахунок є важливим елементом формування та реалізації відповідних завдань, що стоять перед підрозділами Збройних Сил України у воєнний час.
Слід вказати на виняткове велике значення сучасних технологій зі збору та оброблення космічних і авіаційних знімків на територію проведення бойових дій з метою локалізації військових підрозділів та бойової техніки противника.
Практичне закріплення вмінь та навичок з військової топографії здійснюється під час проведення військово-польових занять (зборів).
Стрільба з автомата та малокаліберної гвинтівки проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу.
З метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів наприкінці навчального року проводяться навчально-польові заняття (збори), у тому числі, з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоровчих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. Їх організація і проведення  планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог.
Для більш ефективної організації навчально-польових зборів рекомендуємо визначити школи міста (району), на базі яких  проводитимуться заняття, залучивши до них учнів з інших шкіл, об’єднавши їх у навчальні взводи й відділення.
Урок, як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни», в усіх загальноосвітніх навчальних закладах починається з шикування, виконання гімну України, перевірки готовності класу до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України.
З метою підвищення протимінної безпеки населення та дітей Міністерство освіти і науки рекомендує у загальноосвітніх навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами на які учні  можуть наразитися. Для проведення уроків рекомендовано використовувати відеоматеріали з питань протимінної безпеки для загального населення та дітей, що розроблені Державною службою з надзвичайних ситуацій, ОБСЄ, ЮНІСЕФ та отримали статус соціальної реклами від Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення.  З цими матеріалами можна ознайомитись в Інтернеті за посиланнями: https://www.dropbox.com/s/6tqoszr2xmiz5lj/Mines.mp4; https://www.dropbox.com/s/wra85b4hfpdmagn/mns%20720x576%20low%2003.08.14.avihttps://www.dropbox.com/s/z8fz2ktrd2f0nm7/mns%20720x405%2003.08.14.mp4.
Основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична і виховна. При оцінюванні навчальних досягнень з предмета  «Захист Вітчизни» вчителем оцінюються: якість знань, умінь та навичок учнів; нормативні показники, контрольні вправи (нормативні показники та вправи подано у навчальній програмі). Якість виконання нормативів визначає рівень індивідуальної підготовки учнів.
Під час оцінювання рекомендується:
-            здійснювати індивідуальний підхід, тобто створювати для учня такі умови, які відповідають особливостям його розвитку, рівню фізичного підготовленості, стану здоров’я;
-            конкретизувати завдання, визначеного змістом даного уроку, за яке учня буде оцінено;
-            застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати учня про оцінку з коротким аналізом виконання учнем рухової дії);
-            врахувати: особисті досягнення учнів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.
Під час складання контрольних вправ з прикладної фізичної підготовки потрібно врахувати деякі особливості, спрямовані на убезпечення учнів від нещасних випадків:
1.     Контрольні вправи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.
2.     Перевірка безпечності місць занять та справності інвентарю.
3.     Обов’язкова присутність медичного працівника.
4.     Проведення розминки.
При здачі заліків та нормативів також мають ураховуватися фізіологічні особливості та релігійні погляди учнів.
Важливими умовами успішності занять з предмета є висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів.
Для активізації військово-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується вести гурткову роботу відповідного напряму. При проведенні такої роботи необхідно керуватися Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, навчальною програмою «Захист Вітчизни», угодою про співробітництво між обласним департаментом (управлінням) освіти і науки та обласним військовим комісаріатом про спільну діяльність з питань військово-патріотичного виховання учнівської молоді.
Вчителям захисту Вітчизни рекомендуємо надавати організаційно-методичну допомогу та брати участь у проведенні в навчальних закладах Уроків мужності (лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014       № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»), які стануть фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.
Темами цих уроків мають бути мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців (волонтерів), які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством та, не зважаючи на ризик, вивозять їз захоплених міст і сіл мирних громадян. Варто згадати і про українців, які приймають у себе родини, що вимушені покинути свої рідні домівки.
Лейтмотивом уроків має стати любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активна громадянська позиція українців, особиста відповідальність за долю держави.
Форми проведення Уроків мужності можуть бути різноманітними, на вибір навчального закладу: зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами, відвідання військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань в рамках проведення заходів антитерористичної операції та проходять реабілітацію, виступи дитячих творчих колективів, написання листів до вояків у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому».
Всі заходи мають враховувати вікові та психологічні особливості дітей.
Радимо анонси про проведення Уроків мужності розміщувати на офіційних сайтах органів управління освітою, навчальних закладів.
Безпека під час проведення навчальних занять із предмета «Захист Вітчизни» забезпечується їх чіткою організацією, суворим дотриманням заходів, що визначаються статутами, курсом стрільб, відповідними керівництвами та настановами.
Керівники навчальних закладів зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до учнів та добиватися їх суворого виконання.
Перед початком занять керівник навчального закладу зобов'язаний  особисто впевнитись, що для цього створені безпечні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання.
Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях несуть учителі предмета «Захист Вітчизни».




Директор департаменту                                                              Ю. Г. Кононенко



четверг, 10 марта 2016 г.

СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ


Васьков Ю. В. Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. У статті обґрунтовуються шляхи  впровадження інноваційних  (нетрадиційних) уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах. На основі досягнень педагогічної науки в цій галузі розкриваються поняття «педагогічна інноватика», «інноваційний процес», «інноваційна діяльність», підґрунтя виникнення інновацій та пошуки науковців у цьому напрямку. Достатньо уваги приділено питанням типології інноваційних (нетрадиційних) уроків, тих змін, які відбуваються під час визначення цілей, змісту і технології проведення навчальних занять. Окремо висвітлюються питання проектування таких уроків в навчальному процесі.
Ключові слова: педагогічна інноватика, інноваційний процес, інноваційна діяльність, типологія інноваційних уроків, проектування інноваційних уроків.
Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень. Педагогічна  інноватика, на відміну від педагогіки – молода наука, про яку почали  говорити в кінці 80-х років минулого століття. В теперішній  час вона знаходиться на стадії становлення, емпіричного пошуку і перших наукових обґрунтувань [1]. Спочатку спостерігався у цьому напрямку пошук учителів-новаторів, а з 80-х років вивчення та обґрунтування педагогічної  інноватики стало справою науковців [4; 5].
За дослідженнями А. В. Хуторського, тільки за останні роки в Росії з цієї проблематики захищено 8дисертацій [9]. Це свідчить про поглиблену увагу представників педагогічної науки до інноваційних процесів у галузі загальної середньої освіти. Нижче ми зробимо спробу у стислій формі розкрити основні поняття молодої науки і напрямки впровадження її досягнень  в практику діяльності педагогів-практиків.
Мета статті – розкрити основні підходи науковців у вирішенні проблеми розробки і впровадження інноваційних  (нетрадиційних) уроків  фізичної  культури  в загальноосвітніх навчальних закладах.
Результати  дослідження. Під педагогічною  інноватикою розуміється учіння про створення педагогічних нововведень, їх оцінки і засвоєння педагогами, використання і застосування на практиці.
Якщо педагогів-практиків турбують конкретні результати оновлень, то науковці досліджують підґрунтя виникнення педагогічних інновацій, принципи  і закономірності, понятійний апарат, засоби та межі застосування й  інші наукові атрибути, що є характерними для педагогічних теорій. Педагогічна інноватика та її методологічний апарат вважаються дієвим засобом аналізу, обґрунтування і проектування сучасної модернізації освіти в цілому та її окремих складових.
Ключовим поняттям в інноватиці є інноваційний процес. Інноваційний  процес може мати характер, як стихійний, так і свідомо обґрунтований,  керований. Інше системне поняття в інноватиці є інноваційна діяльність, яка включає комплекс заходів по забезпеченню інноваційного процесу на певному рівні освіти.
До основних функцій інноваційної діяльності відноситься зміна основних компонентів навчального процесу: цілей, змісту навчального матеріалу, форм організації діяльності учнів, методів і засобів навчання, а також системи управління цим процесом.
Урок залишається основною формою освітнього процесу. Немає того  навчального предмета, де педагоги-практики не намагалися б проектувати, конструювати і впроваджувати інноваційні форми навчального процесу з  урахуванням специфіки конкретного предмета. Але існує декілька загальних особливостей цього процесу, які визначають характер різноманітних інновацій. Це торкається таких напрямків:
1. Типологія уроків (уроки-проекти, уроки-семінари, уроки-екскурсії тощо).
2. Методологічні  аспекти  уроку:  смисл  (виховний аспект), цілі, роль і місце в конкретному виді освіти  (математична, фізична, історична, фізкультурна тощо).
3. Дидактичні компоненти уроку: цілі і завдання, зміст навчального матеріалу, засоби, форми і методи навчання, система оцінювання.
4. Форма підготовки і проведення уроку вчителем (спеціальне обладнання, технічні засоби навчання, технології і ресурси Інтернету тощо).
А.В.Хуторськой виділяє такі напрямки до змін уроку, що відповідають парадигмі людиностворюючої освіти:
– зміна цільової установки уроку «надати освіту» на установку «освіта як самореалізація»;
– зміна принципу репродуктивного засвоєння матеріалу на принцип продуктивності, який передбачає визначення учителем під час підготовки до уроку «освітнього продукту», який будуть створювати учні на уроці;
–  перехід від загальної освіти для всіх до реалізації  індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня (індивідуальне цілепокладання учнів, індивідуальні освітні програми, особистісна діагностика, моніторинг навчальної діяльності кожного та оцінка освітніх результатів);
– перехід від ЗУНівських орієнтирів підготовки і проведення уроків до компетентнісних;
– перехід від логічної структури уроку до ситуаційної;
– замість завдань, які передбачають їх індивідуальне рішення, вводяться евристичні – відкриті завдання. Такі завдання не мають однозначних «вірних» відповідей. Будь-яка відповідь унікальна і відбиває ступінь творчого самовираження учня;
– обмеженість змісту уроку межами шкільних приміщень долається за  допомогою  використання позашкільних місць занять (басейни, стадіони, туристичні бази тощо), а також телекомунікаційних систем і ресурсів Інтернет;
– замість узагальнення матеріалу і заздалегідь готових висновків уроку впроваджується система індивідуальної і колективної рефлексії –  усвідомлення виконаної діяльності;
–  оцінюються  не  стільки  результати  порівняння досягнень учнів з єдиними нормами  і критеріями,
скільки  власне  освітнє  прирощування,  порівняння  з минулим рівнем [9].
Аналіз педагогічної літератури дозволяє виділити десятки типів нестандартних (інноваційних) уроків [3; 8]. Ми спеціально не виділяємо окремо нетрадиційні та інноваційні уроки. Це пов’язано з тим, що в наукових дослідженнях ще немає чіткого тлумачення таких уроків і тому більшість авторів їх ототожнюють. Серед різних типів таких уроків в багатьох навчальних предметах виділяються такі: уроки-«занурення», уроки-ділові  ігри,уроки-прес-конференції, уроки-змагання, уроки типу КВК, театралізовані уроки, уроки-консультації, уроки-семінари, уроки-заліки,  уроки  творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-творчі звіти, бінарні  уроки,  уроки-узагальнення,  уроки-фантазії, уроки-ігри, уроки-«суди», уроки пошуку істини, уроки-парадокси, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-рольові ігри, інтегровані уроки, уроки-екскурсії, уроки-«колове тренування» тощо.
Серед виділених типів інноваційних занять на уроках фізичної  культури педагогами-практиками пропонується використовувати  близько  шести: урокизмагання, уроки-ігри, уроки-казки, уроки-мандрівки, уроки-«колове  тренування», бінарні та інтегровані уроки. Це свідчить про те, що як науковцями в сфері шкільного фізичного виховання, так і вчителями-практиками ще не розроблено систему проектування, підготовки і проведення нетрадиційних уроків.
За допомогою нетрадиційних уроків можна вирішити  проблему  диференціації навчання, організації самостійної пізнавальної і практичної діяльності учнів, сформувати уміння здійснювати самоконтроль за навчальною діяльністю тощо. Дуже важливою є проблема визначення місця нетрадиційних (інноваційних) уроків у загальній системі навчальних занять  з  навчального предмета. Кожен урок має власне місце в системі уроків з урахуванням їх видів і типів, він здійснює специфічний, властивий тільки йому внесок у вирішення основних завдань навчального предмета.
Розглядаючи теоретичні основи впровадження нетрадиційних (інноваційних) уроків в практику діяльності учителів різних навчальних предметів, Г. В. Селевко пропонує керуватися такими принципами:
–  принцип індивідуального підходу до учнів;
–  принцип зв’язку теорії з практикою;
–  принцип  свідомості  і  активності  діяльності учнів;
–  принцип вибірковості;
–  принцип добровільної участі учнів в навчальній діяльності;
–  принцип зацікавленості [7].
Впровадження нетрадиційних уроків базується на розумінні учнів як суб’єктів освітнього процесу і спрямовані на розвиток особистості школярів, їх творчого потенціалу і мотиваційно-ціннісної сфери. На таких уроках  активізуються психічні процеси учнів: увага, пам’ять, інтерес, сприйняття, мислення тощо. Основою якісного засвоєння навчального матеріалу будь-якого навчального предмета є пізнавальна потреба, що ґрунтується на емоційному сприйнятті оточуючого світу і на привабливості самого навчального процесу.
Нетрадиційні уроки частіше за все  проводяться після вивчення певної теми або декількох тем і виконують функції  узагальнення  знань та умінь, а  також контролюючо-корекційну. Нетрадиційні уроки необхідно розглядати як одну з активних форм навчання, як засіб підвищення ефективності  навчального процесу, можливість здійснювати на практиці всі принципи  навчання  з  використанням  різних  організаційних форм і методів навчання.
Для учнів нетрадиційний урок це перехід в інший психологічний стан, де використовується інший стиль спілкування, мають  місце  позитивні  емоції,  почуття себе в новій якості (нові обов’язки і відповідальність), прояв творчих здібностей і особистісних якостей, самостійне рішення навчальних проблем,  самооцінка і самоствердження тощо.
Для вчителя нетрадиційний урок є можливістю визначити навчальні  можливості учнів, їх потреби і нахили, уміння спілкуватися в  класному  колективі, а також можливість для творчого підходу до організації  навчального процесу, самореалізації, здійснення власних ідей і підходів до організації навчального процесу.
Під час підготовки до проведення нетрадиційних уроків учителю необхідно вирішити ряд питань: вибір теми уроку; визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань; обґрунтування змісту навчального матеріалу; добір методів і форм організації навчальної діяльності учнів;  підбір  засобів  навчання  і  форм контролю за діяльністю учнів.
Необхідно нагадати учителям про певну різницю між  нетрадиційними  уроками  (бінарними,  інтегрованими  тощо) і уроками, де застосовуються  міжпредметні  зв’язки  (математика, фізика,  історія,  анатомія тощо).

Висновки:
1. Аналіз наукової педагогічної, психологічної і спеціальної літератури в галузі шкільного фізичного виховання свідчить, що проблема педагогічної  інноватики потребує подальшого дослідження.
2. Питання розробки науково обґрунтованої типології інноваційних  (нетрадиційних) уроків фізичної культури ще не вирішенні.
3. Проектування та конструювання і подальше впровадження інноваційних уроків фізичної культури дозволить підвищити рівень навчально-виховного процесу і створити позитивний настрій до навчальних
занять в учнів 1–11 класів.
Подальші дослідження будуть пов’язані з розробкою конкретних  проектів різноманітних інноваційних (нетрадиційних) уроків за такими  видами: урок-казка; урок-гра; урок-мандрівка; урок-змагання; уроки з використанням нестандартного обладнання; бінарні та інтегровані уроки тощо.


Література:
1.  Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. –2.  Васьков Ю. В. Проблеми й перспективи вдосконалення уроків фізичної культури в загальноосвітніх
навчальних закладах / Ю. В. Васьков // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків : ХДАФК, 2009. –
№ 4. – С. 35.
3.  Кульневич С. В. Совсем необычный урок / С. В. Кульневич, Т. П. Лакоценина. – Ростов-на-Дону : Учи
тель, 2001. – 136 с.
4.  Педагогика // [Под ред. Ю. К. Бабанского]. – М. : Просвещение, 1983. – 608 с.
5.  Пидкасистый П. И. Технология игры в обучении  / П. И. Пидкасистый. – М.  : Просвещение, 1992. –
181 с.
6.  Подласый И. П. Педагогика / И. П. Подласый. – М. : Просвещение, 1996. – 432 с. 7.  Селевко Г. В. Современные образовательные технологии: учебное пособие / Г. В. Селевко. – М. : На-
родное образование, 1998. – 256 с.
8.  Сластенин В. А. Общая педагогіка / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов. – М. : Владос, 2003. –
341 с.
9.  Хуторской А. В. Современные педагогические инновации на уроке / А. В. Хуторский // Интернет-жур-

нал «Эйдос», 5.07.2007 г. – режим доступа. – http://eidos.ru/jornal/2007/0705-4.htm.